"Вогонь скорботи в серці навіки!"
27 листопада о 15:45 год. біля пам'ятного знаку "Жертвам голодомору в Україні 1932-1933 років" пройшов мітинг-реквієм "Вогонь скорботи в серці навіки!"
22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, в Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини – 1 тисяча, щохвилини – 17.
В тяжких муках та стражданнях згасли, як свічки, біля десяти мільйонів людських життів, з них три мільйони дітей.
Сьогодні, коли від початку голодомору минуло вже 88 років, ми не маємо права забувати народне слово правди.
Агрономічна громада долучилася до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Також по всій Україні проходить акція “Запали свічку". Це можна зробити як біля пам’ятника жертвам голодомору, так і вдома, запаливши свічку у вікні.
Представники органів місцевого самоврядування, жителі села, вчителі , батьки та учні, схилили голови у спільній молитві, запаливши лампадки.
Звучали слова ведучих: "Нашу Україну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду? Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, а наступного дня влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини. У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Саме так державна влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття. Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства..."
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули голодною смертю, пам’яті українських сіл та хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття булла приурочена загальнонаціональна хвилина мовчання. Запалено свічі пам’яті.
Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі!
