Андріївські вечорниці у Медвеже-Вушківській філії Агрономічного центру культури та дозвілля
Є у нашого народу чудова традиція – святкувати Андріївські вечорниці. Віддаючи шану минувшині, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо те найдорожче, що є в народі – його пісню, мову, історію, звичаї. У вечір на Андрія у Медвеже-Вушківській філії Агрономічного центру культури та дозвілля відбулись колоритні Андріївські вечорниці. Серед гостей на свято завітали депутати обласної ради – Олександр Масленніков та заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Тетяна Закревська. Жіночий вокальний колектив "Панночка", керівниця Олена Кашараба хлопці та дівчата, одягнені у традиційні національні вишиванки, зібралися щоби за українським звичаєм зустріти Андріївську ніч. Дух родинного затишку створила сама зала, оформлена у вигляді української світлиці з необхідними атрибутами, були і вишиті рушники, скатертини, стара піч, глиняний посуд та домашнє начиння. Упродовж заходу лунали жарти, сміх, звучала українська пісня. Інтриги святу додали ворожіння, допомогли майбутнім нареченим дізнатися про свою дівочу долю, свого судженого та підгледіти майбутнє. Щоб дізнатись, котра з них першою буде заручена. Переставляли черевичок до порогу і чий перший вийшов за поріг, тій найближчим часом чекати сватів у хату. Також дівчата гадали на речах, які діставали з коробки накритою хусткою. В якусь мить до дівчат, які гадали попросились хлопці. Дівчата їх та гостей пригощали варениками із пампушками. Свято пройшло гамірно та весело, лунали жарти та дзвенів сміх, жоден з присутніх не нудьгував. Весело пройшло традиційне дійство свята – кусання калити, яку прив’язану до палиці хлопці намагались відкусити по шматочку підстрибуючи по-черзі, що викликало безмежні емоції у всіх присутніх. Всі відчули справжню атмосферу українського життя та особливості цього свята. Разом поринули в загадкову атмосферу вечорниць.
На завершення свята жіночий вокальний колектив "Панночка" презентували коровай Олександру Масленнікову, який одразу розділили та пригостили присутніх. Одне – знати про досвітки з розповідей бабусь, а зовсім інше – особисто відчути красу давніх обрядів.
