A A A K K K
для людей із порушенням зору
Агрономічна сільська рада
.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОВЕДЕННЯ ВЕСНЯНО-ПОЛЬОВИХ РОБІТ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ОБМЕЖЕНОГО РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Дата: 04.04.2022 15:42
Кількість переглядів: 581

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК               УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОВЕДЕННЯ ВЕСНЯНО-ПОЛЬОВИХ РОБІТ В УМОВАХ ВОЄННОГО

СТАНУ ТА ОБМЕЖЕНОГО РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ - 2022 р.

 

УДК 633.2/4 Рекомендаціїщодо особливостей проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану та обмеженого ресурсного забезпечення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Авторський колектив: Гадзало Я.М., Роїк М.В., Заришняк А.С., Адамчук В.В., Кондратенко П.В., Петриченко В.Ф., Володін С.А., Корнійчук О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВЕСНЯНО-ПОЛЬОВИХ

РОБІТ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

ТА ОБМЕЖЕНОГО РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Війна, початок якої співпав із весняно-польовими роботами, внесла серйозні корективи у функціонування АПК країни. Частина земель опинилась за межею фізичної можливості їх обробітку. Через різні причини, переважно суб’єктивні, частина агроформувань не встигла сформувати необхідний запас пального, мінеральних добрив та інших видів матеріально-технічного забезпечення для ефективного проведення весняно-польових робіт.

На більшості території правобережного Лісостепу спостерігається недобір атмосферних опадів, як результат – дефіцит продуктивної ґрунтової вологи. За останні 50 років маємо небачену посуху. Так, за період з 11 лютого по 17 березня тут не прибавилось жодного міліметра продуктивної ґрунтової вологи. Нічні морози, в поєднанні із денними суховіями, активно сприяють вивітрюванню ґрунтової вологи з орного шару ґрунту.

Різко впала спроможність реалізації насіння ярих культур одними господарствами і відповідне придбання їх іншими, що негативно вплинуло на економічний стан і перших і других. Продовжує зростати ціна на пальне, добрива та засоби захисту рослин. Не в достатній кількості агроформування регіону забезпечені високоефективними мінеральними добривами.

Відмічені викликивимагають нестандартних підходів до проведення весняно-польових робіт в 2022 році.

 

ПШЕНИЦЯ ОЗИМА

Під врожай 2022 року в Україні цією культурою засіяно біля 6520 тис. га., з них по добрих та задовільних попередниках - 5750 тис. га.

Упродовж останнього десятиліття вирощування пшениці озимої в умовах Лісостепу правобережного відбувається за перманентного і досить жорсткого дефіциту ґрунтової вологи. Кожні сім років із останніх десяти відмічено як загальним недобором річної норми опадів, так і їх дефіцитом на вирішальних етапах органогенезу культури. Тому випливає цілком логічний висновок: оскільки волога є головним лімітуючим (дефіцитним) фактором, то покращання вологозабезпечення здатне різко змінити баланс факторів, що впливають на рівень врожайності.

Моніторинг стану посівів шляхом відрощування монолітів, відібраних на посівах пшениці озимої показав, що всі вони сприятливо перезимували і зберігають життєздатність. Завдання полягає в тому, щоб максимально забезпечити їх стартовий ріст з відновленням весняної вегетації і в першу чергу кореневої системи.

 

ПІДЖИВЛЕННЯ ПОСІВІВ

За умов, що складаються надзвичайно важливо раціонально скористатись осінньо-зимовими запасами ґрунтової вологи і забезпечити рослини швидкодіючими формами азоту, зокрема – нітратними. Не дивлячись на непомірне подорожчання аміачної селітри норму внесення азоту у перше підживлення зменшувати від рекомендованої недоцільно. При цьому ощадне витрачання азотних добрив доцільне в наступних підживленнях на добре розвинених посівах на ґрунтах з високим рівнем природної родючості. Дослідження показали, що на сірих лісових ґрунтах зони нестійкого зволоження зменшення дози азоту у першому підживленні на слабких посівах призводить до зниження врожайності майже на половину, якому вже неможливо буде запобігти іншими доступними технологічними заходами в тому числі і системою удобрення. Доведено, що на фоні достатніх і високих запасів у ґрунті рухомого фосфору і обмінного калію (а вони такими на часі є на більшості території Лісостепу правобережного) азот активно стимулює ріст і розвиток кореневої системи, що надзвичайно важливо на нерозкущених посівах.

Завдання полягає в тому, щоб максимально повно використати наявну ґрунтову вологу, вчасно розчинити в ній гранули добрив, не створюючи при цьому дефіциту вологи в ризосфері рослини, який неминуче виникатиме за стрімкого підсихання ґрунту.

Якщо стан мерзлоталого ґрунту буде нетривалим то слід підживити в першу чергу слабкі посіви. Враховуючи стан посівів та важливість першого підживлення доцільно скористатись нічними та передранковими заморозками. Досвід останніх років засвідчив, що стан ґрунту, який ми традиційно називаємо мерзлоталим може бути дуже короткочасним та навіть не формуватись зовсім, що поставить під сумнів можливість своєчасного проведення першого підживлення. Тоді доцільно буде з настанням першої фізичної можливості проходу сільськогосподарської техніки по полю посіви підживити розчином КАС, використавши при цьому гранульовані форми азоту для наступного прикореневого підживлення.

Різке подорожчання азотних добрив, що відбулось останнім часом, вимагає виваженого та ощадного їх застосування.

Важливим морфобіологічним показником посіву є густота рослин. Досвід показує, що кількість продуктивних стебел на час формування колосу в межах 600-650 шт./м2 здатна забезпечити врожайність зерна понад 7 т/га. Якщо весняне кущіння відбуватиметься в умовах стрімкого пересихання верхнього шару ґрунту,то необхідно вносити швидкодіючі форми азоту, як правило нітратні. А це можливо за максимального збереження вологи та ефективного її використання для ранньовесняного підживлення. Варто нагадати при цьому, що своєчасне підживлення рослин азотом не тільки стимулює процес кущіння, а й активний ріст та розвиток кореневої системи. Проведення цього агрозаходу є надзвичайно важливим в умовах цієї весни, коли біля 30% посівів не увійшли в другий етап органогенезу, а запаси глибинної ґрунтової вологи є недостатніми. Відтак, нітратна форма азоту в першому підживленні є незамінною.

У багатьох агроформуваннях регіону можуть бути в наявності інші форми та види азотних добрив. Звичайно, рослини можуть засвоювати і амонійний та амідний азот, однак, фактор своєчасності його дії може бути втрачено.

Наукові дослідження та спостереження за посівами пшениці озимої в умовах регіону показали, що на ґрунтах з високим рівнем природної родючості і за доброго стану посівів доза мінеральних добрив має складати 50–55 кг/га. Разом з тим, наголошуємо, що біля 30% посівів увійшли в зиму у фазі «шильця»–1 листка і знаходяться здебільшого у слабкому стані. На час відновлення весняної вегетації кількість таких посівів може з тих, чи інших причин істотно зрости. На таких посівах норму внесення азоту у перше підживлення доцільно збільшити до 60–70 кг/га д.р.

Дослідженнями встановлено, що дефіцит нітратних форм азоту на час відновлення весняної вегетації неможливо буде повною мірою компенсувати наступними підживленнями.

На чорноземних ґрунтах з високим рівнем природної родючості ефективність азотних добрив дещо знижується, а ризик їх непродуктивних втрат за внесення високих доз – зростає, оскільки форма NO3 знаходиться у ґрунтовому розчині і легко вимивається як у вертикальному, так і горизонтальному напрямі на схилах, забруднюючи довкілля. За таких умов норма внесення азоту має бути зменшеною з урахуванням усіх вищезгаданих факторів.

Дослідження показують, що за пізньої появи сходів пшениці озимої і відсутності в рослин на час відновлення весняної вегетації вторинної кореневої системи підвищення нітратних доз азоту у першому підживленні є доцільним і на таких ґрунтах, тоді як їх дефіцит негативно позначиться на подальшому рості і розвитку рослин.

Завдяки високій рухливості нітрат-іонів добру ефективність за першого підживлення забезпечують також натрієва – NaNO3 та кальцієва – Са(NO3)2 селітри, які за вмістом нітратного азоту майже не поступаються аміачній селітрі та знижують гідролітичну кислотність ґрунту.

На нейтральних за реакцією ґрунтового розчину ґрунтах добрі результати дає підживлення сульфатом амонію – (NH4)2SO4, який містить 20,5–21,0% амонійного азоту.

Найбільший ефект від застосування цих добрив спостерігається за локального їх внесення. За такої технології внесення мінеральних добрив втрати азоту є мінімальні, а доступність його рослинами підвищується.

За умов, якщо стан мерзлоталого ґрунту не настає, що відтерміновує в часі перше підживлення, слід застосувати рідке комплексне азотне добриво – КАС. Це водний розчин різних азотних добрив (35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміачної води). КАС не містить в своєму складі вільного аміаку, проте наявність амонійної форми передбачає мінімальне загортання цього добрива. Собівартість азоту в КАС нижча, оскільки втрати його при внесенні не перевищують 10% порівняно з гранульованими добривами, де втрати можуть сягати 30 – 40%. Внесення КАС більш технологічне. Рідкі добрива вносяться рівномірніше і не потребують затрат ручної праці при перевантаженні.

Норми внесення КАС також залежать від попередника, строку та способу внесення, а також погодних умов.

Друге підживлення проводиться в період закінчення фази активного кущіння - початку виходу в трубку. При цьому доза азоту регулюється фізіологічним станом рослин та дозою, внесеною у перше підживлення. Якщо воно проводиться із застосуванням КАС, то розчин необхідно розбавляти водою в співвідношенні 1:2, а при сумісному внесенні з пестицидами та мікроелементами – 1:3, або 1:4 для зниження ризику опіків рослин.

КАС доцільно застосовувати також коли запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту стрімко зменшуються, а температура повітря при цьому не перевищує +10°С (але не нижче від 0°С).

За недостатніх запасів ґрунтової вологи та використання у другому підживленні мінеральних добрив перевагу надають локальному прикореневому підживленню. За такого способу внесення добрива потрапляють у зволожений ґрунт у зоні розташування кореневої системи. Особливо це важливо за швидкого підсихання ґрунту.

Дієвим заходом підвищення урожайності та отримання якісної продукції є застосування  комплексних  мікродобрив на халатній основі (табл.1).

 

Таблиця1

Стимулятори росту (антистресові препарати)

Назва препарату

Норма внесення, кг/га

Нановіт

1,0 – 2,0

Реаком

3,0 – 4,0

Агростимулін

0,02

Потейтін

0,02

Кропмакс

0,5

Біофордж

0,6 – 1,0

 

За даними НДУ НААН застосування цих мікродобрив в позакореневих підживленнях підвищує урожайність зерна на 10–15%, вміст білку в зерні на 0,9–1,4%, клейковини – на2,5–4,8%. Вони містять, як макро- – (NРК), так і мікроелементи (бор, цинк, марганець, молібден, мідь тощо), які підвищують активність ферментативних систем у рослині. Ці водорозчинні халатні сполуки стимулюють біохімічні процеси, поліпшують фотосинтетичну діяльність рослин, що сприяє більш повній реалізації потенціалу їх продуктивності.

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

Досвід показує, що за умов стрімкого наростання температури розтріскування поверхні ґрунту відбувається швидко і глибоко, формуючи тріщини шириною до 10 мм і оголюючи вузол кущіння та кореневу систему. А тому, мульчування її на глибину 2–3 см з метою недопущення розтріскування і надмірних втрат вологи, особливо на ґрунтах, що погано її утримують та швидко пересихають, матиме важливе значення.

А тому для виконання рихлення у повному обсязі слід застосовувати голчасті ротаційні борони БРН-6(4), БМШ,9м, які добре мульчують поверхню ґрунту майже не пошкоджуючи рослин. Особливістю такого рихлення, є те, що на відміну від звичайного боронування його можна проводити і на слабких посівах, що в умовах весни цього року дуже важливо.

За даними НДУ НААН запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою в шарі ґрунту 0–20 см на середньо-суглинковому чорноземі (на п’ятий день після рихлення ґрунту) складали– 17,3мм, на не заборонованому – 13,4 мм, або втрати її зменшувались майже на третину. Крім того утворення мульчі дасть можливість зберегти ґрунтову вологу у сфері формування вторинної кореневої системи, що надзвичайно актуально для подальшого прикореневого підживлення.

За внесення підвищених доз азоту на розвинутих посівах необхідним заходом покращання процесів весняного розвитку рослин є застосування регуляторів           росту (табл.2).

Таблиця 2

Сучасні морфорегулятори на посівах пшениці озимої

Назва препарату

Норма

внесення, кг/га

Хлормекват – Хлорид 750 (ХМХ)

0,8 – 1,5

Хлормекват – Хлорид 750+Моддус 250 Ес

1,0+0,1

Моддус 250 Ес (Трінексапак-етил – 250 г/л)

0,4 – 0,6

Біфоук (Хлормекватхлорид, 305 г/л + етефон, 155 г/л)

2,0 – 2,5

Гімалая 804 (гідразид малеїнової кислоти, калієва сіль, 804 г/кг)

3,75 – 4,0

Терпал (Мепікват-хлорид, 305 г/л + етефон, 155 г/л)

2,0

Для підвищення стійкості їх до вилягання, за внесення високих доз азотних добрив та вирощування високорослих сортів, дозу хлормекватхлориду збільшують до 1,2–1,5 л/га. Застосування ретардантів дає змогу пригальмувати ріст і розвиток центрального пагона і збільшує інтенсивність кущіння пагонів першого і другого порядку, а також синхронізує їх розвиток із центральним пагоном. Внесення терпалу на третьому – четвертому етапах органогенезу обов'язкове на добре розвинених посівах жита озимого та тритикале з густотою пагонів більше 1000 шт./м2, а також за внесення під цю культуру більше 100 кг азоту на дерново-підзолистих ґрунтах та більше 60 кг/га - на чорноземах.

 

СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПОСІВІВ

Враховуючи слабку біологічну конкуренцію посівів пшениці озимої, сприятливі умови для росту та розвитку сегетальної рослинності, нинішньої весни ймовірна поява багатьох видів бур'янів за відносно короткий проміжок часу. Внесення гербіцидів за появи максимальної кількості бур'янів з метою ліквідації їх шляхом однократного внесення препаратів. При цьому доцільним буде застосування гербіцидів з двома діючими речовинами. Якщо температурний режим буде недостатнім добрі результати забезпечує застосування суміші гербіцидів на основі сульфонілсечовини та гормональних препаратів в половинних дозах.

В умовах цієї весни різко зростаєпотреба на тих посівах, що увійшли в зиму в задовільному та слабкому стані, оскільки їх конкурентоздатність є надзвичайно слабкою.

Вибір гербіциду залежить у першу чергу, від видів бур’янів на кожному конкретному полі, але за такої ситуації, яка склалась в умовах цієї весни, перевагу слід надавати препаратам з відносно широким спектром дії, а також тим, які ефективно працюють за відносно низьких температур повітря (вище +5ºС) (табл.3).

Таблиця 3

Рекомендовані препарати для захисту пшениці озимої

від шкодочинних об’єктів. Гербіциди

Назва препарату

Діюча речовина

Норма внесення, кг/га

Агрітокс в.р.

2-метил-4-хлорфеноксиоцтова кислота у формі солей диметиламіну, натрію та калію, 500 г/л

1,0 – 1,5

Агромаркс 75

МЦПА у формі диметиламінної солі, 750 г/л

0,8 – 1,0

Адор 750

Трибенурон-метил 750 г/л

0,02–0,025

Аксіал 045 ЕС

Піноксаден, 45 г/л

1,0

Альфа-Дикамба, РК

Дикамба, 480 г/л

0,2 – 0,3

Альфа-Стар, в.г.

Трибенурон-метил , 750 г/кг

0,02 – 0,025

Аркан 75 Wg, в.г.

Амідосульфурон, 750 г/кг

0,02

Гранстар Голд 75, в.г.

Трибенурон-метил, 750 г/кг + тифенсульфурон метил 187,5 г/кг

0,02–0,025

Гроділ Максі Оd

Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфуронметил натрію, 25 г/л + антидот мефенпір-диетил, 250 г/л

0,09–0,11

Дербі 175

Флуметсулам, 100 г/л + флора сулам, 75 г/л

0,05–0,07

Діален Супер 464 Sl

2,4-Д диметиламінна сіль, 344 г/л + дикамба диметиламінна сіль, 120 г/л

0,8

Калібр 75

Трибенурон-метил, 250 г/кг + тифенсульфурон-метил, 500 г/кг

0,03–0,06

 

Однією із особливостей слабких посівів, які в загальній структурі складають цієї весни понад 20% є їх недостатня фізіологічна стійкість до хвороб. Відтак надзвичайно актуальним буде повсякденний моніторинг за фітосанітарним станом з метою недопущення запізнення з обробітком фунгіцидами.

Фітосанітарний стан посівів зернових культур в останні роки в ряді агроформувань, особливо, фермерських значно погіршився. Це зумовлено загальним зниженням рівня агротехніки, спрощенням технологій, запровадженням повторних посівів круп’яних  культур, скорочення обсягів застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин. Інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур через невиконання у всій повноті складових регулювання чисельності шкідливих комах і розвитку збудників хвороб, не забезпечують запроектованої ефективності. Крім того, постійно змінюються агрокліматичні умови і природні еволюційні процеси в популяціях збудників хвороб, що збільшує їх генетичну і трофічну різноманітність. Все це посилює шкідливість хвороб, в тому числі і тих, які за доброго фізіологічного стану рослин пшениці озимої інтенсивного розвитку не набували.

Значний негативний вплив на фітосанітарний стан агроценозів має завезення ряду сортів пшениці озимої іноземної селекції поза державним сортовипробуванням. Так, починаючи з 2013 року, в окремих господарствах відмічено ураженість посівів надзвичайно небезпечною хворобою – карликовою сажкою, боротьба з якою ускладнюється тим, що теліоспори патогена зберігають життєздатність у ґрунті до 10 років.

В умовах 2022 року у зв'язку із імовірним раннім відновленням вегетації цілком можлива більш рання поява однієї із шкодо чинних хвороб пшениці озимої – борошнистої роси. Нагадаємо, що конідіальне зараження патогеном може проходити при температурі від 0 до +200 С і відносній вологості повітря від 50 до 100%. Відтак, з підвищенням температури інкубаційний період скоротиться до 4 – 5 днів, що може обумовити масове ураження посівів.

Враховуючи вищезазначене, переважати має превентивне (упереджувальне) внесення фунгіцидів, що забезпечують ефективність за понижених добових температур. Асортимент препаратів при цьому має відповідати родовим та видовим особливостям патогенів, які однак, мають бути уточнені в конкретних умовах весни, поля попередника тощо.

При застосуванні фунгіцидів важливо не запізнитись із строками їх внесення, враховувати критичну фазу розвитку хвороби, оскільки жоден із фунгіцидів, захищаючи листову поверхню рослини від ураження, не здатний відновити вже хворі тканини.

Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії. Рекомендовані фунгіциди для захисту посівів озимих колосових культур наводимо в таблиці 4.

Таблиця 4

Рекомендовані препарати для захисту пшениці озимої

від шкодочинних об’єктів.

Фунгіциди: Триазоли та триазоли+стрибілоріни

 

Назва препарату

Діюча речовина

Норма внесення, кг/га

Абакус мк.е

Піраклостробін 62,5 г/л + епоксиконазол 62,5 г/л

1,25 – 1,75

Аканто Плюс 28

Пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л

0,5 – 0,75

Амістар Екстра 280 Sc

Азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л

0,5 – 0,75

Амістар Тріо 255 Ес

Азоксістробін, 100 г/л + пропіконазол, 125 г/л + ципроконазол, 30 г/л

1,0

Альто Супер 330 Ес

Ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л

0,4 – 0,5

Імпакт Т

Флутриафол, 75 г/л + тебуконазол, 225 г/л

1,0

Імпакт 25 Sc

Флутриафол 250 г/л

0,5

Імпакт 500

Флутриафол, 500 г/л

0,25

 

За співпадання термінів оброблення посівів проти хвороб, шкідників, або бур’янів можна застосувати бакові суміші. Проте до складу бакових сумішей не повинно входити більше 4–х діючих речовин препаратів включаючи добрива.

Ріпак озимий. Першочерговим є моніторинг усіх посівів цієї культури з метою встановлення їх фізіологічного стану та планування подальшого догляду за рослинами, що перезимували.

За встановлення густоти  рослин слід мати на увазі: якщо густота посівів сортів вітчизняної селекції становить 35 шт./м2, то такі посіви слід залишити. Сучасні гібриди можуть формувати врожайність на рівні 2,0–2,5 т/га насіння навіть за густоти рослин 25 шт./м2 та відповідного догляду за посівами у весняно-літній період.

Швидке наростання позитивних температур може призвести до скорочення міжфазних періодів культури, тому обов’язковим є ранньовесняне підживлення азотними добривами.

Вносити азотні добрива необхідно якомога раніше, з метою використання умови короткого дня для вегетативного розвитку рослин ріпаку озимого. У першу чергу необхідно провести підживлення ослаблених посівів знормою внесення азоту – 100–110 кг/га. Під цю культуру можна використовувати всі форми і види азотних добрив: аміачну селітру, сечовину, КАС, сульфат амонію тощо, але перевагу слід надавати тим, що містять нітратну форму, а також сірку (сульфат амонію).

По мірі генеративної диференціації у рослин ріпаку виникає подальша потреба в азоті, тому внесення другої дози азотних добрив за необхідності можна провести на початку фази стеблування.

Величина другої дози визначається як різниця між загальною кількістю азоту, який необхідно внести, і величиною першої дози. Особливу увагу слід приділити пізнім посівам ріпаку озимого, оскільки для слабких, недостатньо розвинених рослин весняний період може бути критичним. Недостатньо розвинена коренева система не в змозі компенсувати втрати рослиною вологи за чергування плюсових (денних) та мінусових (нічних) температур. Слабкі посіви, інколи не можуть витримати такої різкої зміни температурного режиму і гинуть. Ризик  зрідження посівів через вказані причини значно зростатиме в умовах дефіциту продуктивної вологи в грунті.

З метою послаблення негативного впливу несприятливих погодних умов на формування продуктивності ріпаку, високоефективним є внесення разом із засобами захисту рослин мікродобрив типу Нановіт, вуксал, еколист, Реаком, Нутрівант та інших, що у своєму складі мають необхідну кількість мікроелементів у доступній для ріпаку формі. Найдоцільніше застосовувати мікродобрива у фазі бутонізації у позакореневе підживлення спільно з обприскуванням проти шкідників.

Для боротьби з бур’янами в посівах ріпаку озимого ефективним є внесення наступних гербіцидів. Проти однорічних та багаторічних дводольних бур’янів: Галера (0,3–0,35 л/га), Лонтрел Гранд (0,12–0,2 л/га) та ін. Проти злакових: – Зеллек Супер (0,5–1,0 л/га), Фюзілад Форте (0,5–1,0 л/га), Тарга Супер (1–3л/га) та інші.

Майже щороку ріпак сильно пошкоджується шкідниками. Проти прихованохоботників, капустяних блішок, ріпакового квіткоїда слід використовувати такі інсектициди: Біскайя (0,25–0,40 л/га), Нурелл Д (0,6 л/га), Фастак (0,1–0,15 л/га) та ін.

Для боротьби з такими хворобами як фомоз, пероноспороз, склеротиніоз, сіра гниль та ін. використовують: Фолікур (0,5–1,0 л/га), Амістар Екстра (0,75–1,0 л/га), Піктор (0,5л/га), Карамба (0,75–1,25 л/га) та ін. Поряд з цим внесення Карамби або Карамби турбо навесні сприяє не тільки зниженню ураження посівів збудниками хвороб, але й підвищенню стійкості посівів до вилягання, оскільки препарат діє як регулятор росту.

 

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ РАННІХ ЯРИХ

ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХКУЛЬТУР

У зерновому клині важливе місце займають ранні ярі колосові культури - ячмінь, яра пшениця і овес. Загальна площа їх посіву в Україні становить2,3-2,5 млн га.

Сучасні сорти ярих пшениці, ячменю і вівса за сприятливих погодних умов і дотримання всіх вимог агротехніки можуть забезпечувати одержання 6,0-7,0 т/га зерна. Для цього необхідне формування певної структури їх агрофітоценозу. Так, у ячменю кількість продуктивних стебел має становити 650-700 шт/м2, кількість зерен в колосі 25-28 шт., маса 1000 зерен - 40-42 г, у пшениці ярої – 480-520 шт/м2, зерен 32-37 шт., маса 1000 зерен 38-42 г. розмір цих показників у вівса відповідно має становити: продуктивних стебел - 550-600 шт./м2, зерен 35-40 шт. на одну волоть і маса 1000 зерен - 35-38 г.

Для досягнення такого рівня структурних елементів врожаю цих культур необхідно всі технологічні заходи спрямовувати на отримання дружних і своєчасних сходів, забезпечення рослин елементами живлення, досягнення оптимального розвитку стебел на 1 рослину, захист посівів від бур'янів, хвороб і шкідників.

Ранні ярі культури достатньо холодостійкі і їх сходи витримують зниження температури до -2°С. Тому такі умови після їх висівання не пошкодять рослин, а за рахунок кращого використання вологи і відповідних агротехнологічних прийомів, можна отримати приріст до 0,8-1,0 т/га зерна.

Попередники. Важливим в технологічному процесі вирощування ранніх ярих зернових культур є правильне розміщення їх у сівозміні за попередниками. Кращі з них це зернобобові і соя, кукурудза на зерно і силос, цукрові буряки. Після удобрених коренеплодів слід в першу чергу розміщувати посіви ярої пшениці і ячменю, а овес, як більш пластичну культуру - після кукурудзи на зерно та відносно гірших попередників - озимої пшениці, соняшника тощо. За розміщення ранніх ярих зернових колосових культур у короткоротаційних сівозмінах слід не допускати повторні посіви ячменю по ячменю, або по пшениці.

 

Особливості підготовки ґрунту під сівбу ярих зернових культур. Передбачити перебіг погодних умов надалі складно, проте частина осінньо-зимового періоду 2021-22 pp., що уже минула, свідчить про значно нижчі запаси продуктивної вологи в ґрунті в порівнянні з середньо багаторічними нормами. За таких умов має бути вжито усіх необхідних заходів для сівби всіх культур у максимально допустимі для них ранні строки. Для цього створюються певні передумови, зокрема ґрунтові.

Тому актуальним є застосування енергозберігаючих систем обробітку ґрунту з мінімальною витратою паливно-мастильних матеріалів, що забезпечують одержання економічного ефекту за рахунок економії нафтопродуктів, а також сприяють зниженню викидів токсичних речовин, що утворюються при згорянні палива у навколишнє середовище.

Витрата палива при виконанні обробітку ґрунту може бути знижена за рахунок:

- Застосування широкозахватних агрегатів;

- Застосування комбінованих агрегатів, що виконують за один прохід декілька технологічних операцій;

- Переходу на нетрадиційні системи обробітку ґрунту та посіву (безвідвальний, мінімальний (mini-till), нульовий (no-till), смуговий (strip-till) тощо.

Використання широкозахватних культиваторів, боронувальних та посівних агрегатів дозволяє поєднати передпосівний обробіток та сівбу, підвищити продуктивність праці до 60% та знизити витрати палива на 2,5–3 кг/га, порівняно з роздільним виконанням операцій.

Крім цього, використання даних технологічних операцій забезпечить максимальне накопичення та раціональне використання ґрунтової вологи, сприятливі умови для життєдіяльності ґрунтової мікрофлори та живих мікроорганізмів, оптимізацію живлення рослин.

Підготовка ґрунту під широкорядні просапні культури може бути прискореною за наявності комбінованих сучасних сівалок і агрегатів для „нульового" обробітку. Такі сівалки є універсальними і можуть успішно застосовуватись при сівбі по різних фонах основного та передпосівного обробітку ґрунту.

Якщо основний обробіток ґрунту не був проведений з осені, то весною під ярі зернові культури необхідно провести поверхневий обробіток не допускаючи значного розриву з передпосівним обробітком комбінованими агрегатами типу "Європак", іншими знаряддями, які мають у своєму складі шлейфи і котки для якісного вирівнювання і ущільнення ґрунту. Ці роботи слід проводити в максимально короткі строки, щоб уникнути значних втрат ґрунтової вологи.

Передпосівний обробіток ґрунту під ярі зернові культури загалом диференціюється залежно від ґрунтово-кліматичних умов і ступеню окультурення ґрунту.

Удобрення. Ранні ярі потребують обов'язкового внесення мінеральних добрив. За умов, що склалися слід при сівбі вносити по 1,5-2,0 ц/га мінеральні добрива. Як правило використовують локальний спосіб внесення, що підвищує їх ефективність та доступність для рослин.

За узагальненими результатами досліджень науково-дослідних установ Лісостепу під овес слід вносити добрива в дозах N30P45K45 під ячмінь - N45-60 Р45-60 К45-60, яру пшеницю N60-90Р60К60. При цьому азот в дозах 60-90 кг доцільно вносити роздрібнено - частину дози (50%) разом з повною дозою фосфорних та калійних добрив до сівби, а другу частину - у вигляді підживлення на IV етапі органогенезу. За умов, що складаються більш ефективними будуть рідкі види добрив (КАСи та РКД).

 

ПІДБІР СОРТІВ РАННІХ ЯРИХ КУЛЬТУР

Враховуючи прогнозовані посушливі періоди впродовж весняної та літньої вегетації, а також за умов обмеженості ресурсного потенціалу, необхідно віддавати перевагу сортам вітчизняної селекції, адаптованих для конкретних зон вирощування.

Кращими для посіву в умовах 2022 року є нові високопродуктивні посухостійкі сорти зернових колосових культур: пшениця м’яка і тверда - Улюблена (Інститут рослинництва МІП та СГІ, Інституту кормів та УБЕКІЦБ НААН)

Підготовка насіння до сівби. Сівбу проводять відкаліброваним насінням І класу посівних кондицій з високою масою 1000 зерен. Протруєння і бактеризація насіння є одним із основних елементів інтегрованого захисту посівів від шкідливих організмів. Для протруєння використовують доступні хімічні препарати системної дії. Для бактеризації ефективною є обробка насіння мікробними препаратами на основі вільноживучих, асоціативних, симбіотрофних, азотфіксуючих,фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, а також препаратів бінарної дії з фумігальними властивостями та біостимуляторами росту.

Строки сівби. Ранні ярі зернові - культури достатньо холодостійкі, тому зниження температури повітря після їх висівання не пошкодить рослини, а за рахунок кращого використання ґрунтової вологи і відповідних агротехнологічних прийомів, навіть у південних регіонах Лісостепу можна отримати до 4-5 т/га високоякісного зерна.

У інших регіонах сіяти ярі зернові культури слід у ранні строки (на 2-3 день після початку весняних польових робіт). Запізнення з сівбою за нормальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,5-0,8 ц/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни цей недобір може збільшуватись і становити 1,2-1,5 ц/га. Особливо негативно реагує на запізнення з сівбою пшениця яра.

Норми висіву. За умови дотримання всіх вимог агротехніки (якісний передпосівний обробіток, оптимізація мінерального живлення, якісна підготовка насіння, сівба в оптимальні строки) норму висіву ярих зернових культур можна знижувати до 3,5-4,0 млн. схожих насінин на 1 га. За узагальненими даними науково-дослідних установ Лісостепу за необхідності можна зменшувати нормами висіву ячменю ярого до 4,0-4,5 млн. шт./га.

 

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

 

Попередники. Кращими попередниками для кукурудзи є озимі і ярі колосові, кукурудза, цукрові буряки і інші.

Передпосівний обробіток ґрунту проводиться комбінованими агрегатами типу "Європак" та іншими. Передпосівну культивацію проводять в день сівби на глибину загортання насіння. Перед сівбою або після неї вносять ґрунтові гербіциди.

Гібриди і їх правильний підбір по групах стиглості. За умов, що складаються в господарствах Лісостепу доцільно віддавати перевагу ранньостиглим вітчизняним гібридам.

Строки сівби. Оптимально ранні, наступають коли стійка середньодобова температура ґрунту на глибині загортання насіння складає 6-8°С, що відповідає погодним умовам III декади квітня - І декади травня (з 20 квітня по 5 травня).

Густота посіву залежить від ґрунтово-кліматичних умов, морфобіологічних властивостей гібридів, вологозабезпеченості, агрофону і повинна складати на період збирання на Поліссі і північних районах Лісостепу: ранньостиглих гібридів - 90-100 і середньоранніх - 75-80 тис. рослин/га, у інших районах лісостепової зони 65-70 тис. рослин/га.

Удобрення. Кукурудза серед зернових культур – найбільш урожайна і дуже чутлива до родючості ґрунту і тому потребує високих норм добрив. На формування 1 т зерна (з відповідною кількістю побічної продукції) рослинами із ґрунту та добрив поглинається 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг кальцію і магнію, 3-4 кг сірки, 200 г заліза, 110-200 марганцю 40-85 г цинку, 11-40 бору, 6-14 г міді  та 1-3 г молібдену. Недоцільно вирощувати гібриди кукурудзи на малопродуктивних ґрунтах.

 

Передпосівне удобрення. При сівбі внесення мінеральних добрив є обов’язковим.

Мета внесення добрив - забезпечити рослини поживними елементами в перші періоди їх росту та розвитку. Для цього використовуються комплексні добрива, які в своєму складі містять як макро- так і мікроелементи у нормі 1,5-2,0 ц/га.

Догляд за посівами. Використання ґрунтових гербіцидів забезпечує чистий стан посівів і створює умови, які повністю виключають механізовані прийоми догляду за посівами. У разі вирощування кукурудзи без внесення ґрунтових гербіцидів важливе значення має застосування агротехнічних заходів догляду за посівами.

Конкурентоспроможність кукурудзи, зокрема, на перших етапах розвитку, низька, а тому переважна більшість (90%) її площ забур'янюється в середньому і сильному ступенях. Домінуючими в усіх регіонах вирощування кукурудзи є однорічні злакові бур'яни - просо куряче, мишій сизий та зелений.

У Лісостепу шкодочинні осоти (рожевий та жовтий), березка польова, лобода біла, просо куряче, мишій сизий та зелений, щириця, гірчак шорсткий, молочай верболистий, дескурайнія Софії.

Боротьбу з бур'янами в посівах кукурудзи, як правило, проводять за допомогою ґрунтових і страхових гербіцидів, а також поєднуючи ці два класи хімікатів. Вибір препарату залежить від потенційного ступеня засміченості ґрунту насінням бур'янів. Коли в ґрунті відмічається високий рівень потенційноїзасміченості однорічними злаковими і дводольними бур'янами можна застосувати такі ґрунтові гербіциди: дуал голд 960 ЕС, к.е. (1,0-1,3 л/га), трофі 90, к.е. (2,0-2,5 л/га), тайфун, к.е. (1,6-2,1 л/га), фронтьєр 900, к.е. (1,1-1/7 л/га), фронтьєроптіма, к.е. (0,8-1,4 л/га), харнес, к.е. (1,5-3,0 л/га), герб 900, к.е. (1,5-3,0 л/га), гезагард WP, з.п. (2-4 кг/га), варта, к.е. (1,5-3,0 л/га), екстрем, к.е. (1,5-3,0 л/га), примекстраголд 720SC, к.е. (2,5-3,5 л/га), мерлін 750, в.г. (0,1-0,15 кг/га), стомп 130, к.е. (3-6 л/га) та інші рекомендовані препарати, які необхідно вносити під передпосівну культивацію або одразу після сівби кукурудзи, але до сходів культури. За необхідності боротьби з бур'янами в післяпосівний період можна застосовувати такі страхові гербіциди: мілагро 040 SC, к.е. (1,0-1,25 л/га), тітус 25, в.г. (40-50 г/га), базис, 75%, в.г. (20-25 г/га + 200 мл/га ПАР тренд 9), майстер, в.г. (0,15 кг/га), ладдок новий 300, к.е. (3,0 л/га),які в основному знищують майже весь спектр розповсюджених бур'янів у посівах кукурудзи. Вибір страхового гербіциду залежить від основних видів бур'янів та фази їх розвитку. Такий підхід забезпечує високу ефективність гербіцидів при зменшенні норм їх внесення. На початкових фазах розвитку культури (фаза 3-5 листків) можна застосовувати дешевші гербіциди: 2,4 Д 500, в.р. (0,9-1,7 л/га), діален, в.р. (1,9-3,0 л/га), діален супер (1,0-1,25 л/га), кросс, в.р. (0,1-0,15 л/га), естерон 60, к.е. (0,7-0,8 л/га) або їх суміші та інші рекомендовані препарати.

Соя - зернобобова культура, яка найбільше потребує азоту. Який отримує завдяки симбіозу з бактеріями роду Rhisobium. Відомо, що на формування 1 т зерна (з відповідною кількістю побічної продукції) рослинам в середньому необхідно 60-75 кг азоту, 12-17 кг фосфору, 18-25 кг калію, 12 кг кальцію, 6 кг магнію, 14 кг сірки, 350 г заліза, 85 г марганцю, приблизно по 80 г цинку та бору, 50 г молібдену, 30 г міді.

Азотні вносять у передпосівну культивацію. Якщо насіння сої інокулюють бактеріальними препаратами для посилення процесу симбіотичної азотфіксації, то у передпосівне удобрення рекомендується вносити стартову дозу азоту –20-30 кг/га д.р.. У випадку, коли інокуляція насіння не проводиться, то у передпосівну культивацію вносять більше азоту – 60-90 кг/га у д.р. Мета такого внесення – забезпечити рослини азотом протягом всього періоду їх вегетації.

Добрива вносять разом із сівбою сільськогосподарської культури . Мета внесення комплексних добрив – забезпечити рослини поживними елементами в перші періоди їх росту та розвитку (ВВСН 01-19).

Технологія вирощування сої в підприємствах доцільно вирощувати 2-3 сорти різних за періодом достигання. Для умов Лісостепу перевагу слід віддавати ранньо- та середньостиглим сортам таким як: Самородок, Сузір'я, Муза, Хуторяночка, Діадема Поділля, Азимут, Паллада, Титан та ін. Період їх вегетації становить 95 -115 днів, потенціал урожайності складає 3,5 – 4,5 т/га.

Для сівби використовується очищене насіння з високою схожістю і енергією проростання, яке здатне дати дружні і сильні сходи. Перед сівбою сої для боротьби із хворобами (пероноспорозу, білої та сірої гнилей) насіння культури протруюють Стандарт Топ (1-2 л/т), Февер (0,2-0,4 л/га), Сферіко (1-1,2 л/т), Максім XL 035(1 л/т). Вітавакс 200 ФФ (2,5-2,6 кг/т). В день сівби посівний матеріал сої обробляють штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій та стимулятором росту. Слід пам'ятати, що пряме сонячне проміння згубно діє на бульбочкові бактерії.

Соя, порівняно з іншими культурами, має підвищені вимоги до тепла в період "сівба - сходи". Саме цим вимогам і повинні відповідати строки сівби. Основним їх критерієм є температура ґрунту на глибині 10 см, яка-повинна становити 12°С. У разі ранньої сівби насіння в непрогрітий ґрунт соя уражається хворобами і, як правило, сходи є зрідженими і недружніми. Запізнюватись із строками сівби також не можна, затримка на 1 день призводить до подовження періоду вегетації культури на 1-2 дні і зниження урожайності культури.

Сою, як правило, висівають широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см. Норма висіву насіння 500-600 тис. шт. (90-130 кг) на 1 га. В господарствах з високою культурою землеробства та за умови застосування високоефективних гербіцидів використовують звичайний рядковий спосіб сівби з шириною міжрядь 15-22 см. За таких умов норма висіву збільшується на 15-20%.

Оскільки соя під час проростання виносить на поверхню ґрунту сім'ядолі, глибоке загортання її насіння недопустиме. Оптимальною глибиною заробки насіння є 3-4 см. Основне завдання догляду за посівами сої зводиться до зменшення шкодочинності бур'янів і конкуренції культурних рослин за сонячну енергію, елементи мінерального живлення та воду.

 

Зернобобові культури: горох, сочевиця, нут, квасоля

Технологія вирощування цих культурвже добре відпрацьована. Зокрема, важливим елементом є строки їх сівби. Слід зазначити, що горох, сочевиця, нут відносяться до культур ранніх строків сівби, вони є відносно холодостійким, насіння може проростати за температури 1-20С. Проте, за таких умов проростання насіння відбувається вкрай повільно (15-20 діб і більше) і сходи будуть дуже ослаблені. Мінімальна температура, яка необхідна для оптимального розвитку сходів і формування вегетативних органів, складає 4-50С. З підвищенням її до 8-100С насіння проростає протягом 5-7 днів.

Кращими попередниками для даних культур є озимі та ярі зернові, кукурудза, просапні культури.

Система заходів по обробітку ґрунту є загальноприйнятною.

У випадку використання сівалок для прямої сівби сівбу можна проводити без попереднього боронування і передпосівної культивації.

У системі мінерального живлення даних культур основну роль відіграють фосфорні та калійні добрива, норми яких встановлюють залежно від попередника, враховуючи запаси поживних речовин в ґрунті.

Згідно з узагальнених даних досліджень наукових установ НААН вони становлять Р30-60К30-60. При визначенні дози азотних добрив слід обов’язково враховувати здатність даних культур до біологічної фіксації азоту.

Підготовка насіння до сівби має включати три основні операції: протруювання, обробку його мікроелементами та інокулювання. Насіння даних культур обробляють фунгіцидами Стандарт Топ (1-2 л/т), Февер (0,2-0,4 л/га), Сферіко (1-1,2 л/т), МаксімXL 035(1 л/т). Вітавакс 200 ФФ (2,5-2,6 кг/т).

Інокуляцію насіння необхідно проводити у день сівби використовуючи високоактивні специфічні для кожної культури азотфіксуючі та фосформобілізуючі штами бактерій, які забезпечують підвищення врожайності та якості зерна.

Спосіб сівби – звичайний рядковий з міжряддями 15 см. Глибина загортання насіння –4-5 см. При сівбі нуту та сочевиці також використовують широкорядні способи сівби з міжряддям 45 см.

Норму висіву встановлюють залежно від біологічних особливостей сорту, якісних показників насіння, та способу обробітку ґрунту.

Для гороху вона складає 1,1-1,5 млн.схожих насінин на 1 га. Для сочевиці норма висіву залежить від крупності насіння. Для крупнонасінних сортів вона складає 2,0-2,5 млн./га, дрібнонасінних 2,5-3,0 млн./га. Для нуту при звичайному рядковому способі сівби норма висіву насіння становить 0,5-0,9 млн./га. При широкорядному способі сівби норму висіву зменшують до 0,3-0,5 млн./га

Що стосується квасолі, то її висівають в першій-другій декаді травня, коли мине загроза весняних заморозків, а ґрунт на глибині 10 см прогріється до 15-170С. Кращим способом сівби є широкорядний з міжряддями 45 см. За такої ширини міжрядь рядки змикаються в період цвітіння, рослини краще пригнічують бур’яни  та при цьому можливий механізований догляд за посівами. Норма висіву насіння для дрібнонасінних сортів становить 400-500 тис.шт./га, крупно насінних високорослих сортів 300-350 тис.шт./га схожого насіння при глибині загортання 4-5 см, на зв’язаних і вологих ґрунтах 3-4 см, на легких супіщаних ґрунтах, а також у разі запізнення з сівбою 6-7 см.

Система догляду за посівами даних культур має поєднувати агротехнічні та хімічні заходи боротьби з бур'янами, та іншими шкодочинними об’єктами.

Рекомендуємо до вирощування сорти цих культур селекції НДУ НААН.

Найбільш поширеними в Україні серед круп’яних культур є гречка та просо. Ці культури мають добрі смакові, поживні та цінні властивості, багаті на білки,вуглеводи та мікроелементи, зерно їх містить вітаміни групи В, Е, РР.

Гречка та просо є теплолюбивими культурами. Це необхідно враховувати при визначенні строків сівби. Тому оптимальний строк сівби для проса настає коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до 13-150С, гречки – 12-130С і зникне загроза пошкодження сходів приморозками.

Попередники: кращими попередниками є просапні зернобобові та зернові колосові культури.

Удобрення. Добре реагують на внесення повного мінерального добрива. Норми добрив визначають з урахуванням родючості ґрунтів, попередника. Після удобрених попередників оптимальними є N45-60P45-60K45-60.

Обробіток ґрунту включає в себе слідуючі види: основний, ранньовесняний, та передпосівний. Особливу увагу слід приділити весняному обробітку ґрунту, який здійснюється з урахуванням його вологості та засміченості полів. Як правило проводять 2-3 обробітки не враховуючи передпосівного. Останній слід проводити на передодні або в день сівби на глибину загортання насіння агрегатами, які забезпечують повне знищення бур'янів, вирівнювання поверхні поля та дрібногрудочкувату структуру ґрунту. Для одержання дружніх сходів, особливо в південних районах, слід проводити прикочування ґрунту до та після сівби.

Спосіб сівби для даних культур широкорядний з міжряддями 45 та звичайний рядковий – 15 см. За широкорядного способу сівби норма висіву насіння для проса складає 2,3-2,5, для гречки 2,0-2,5млн./гасхожих насінин, при звичайному рядковому відповідно 3,7-4,0; 3,0-3,5 млн./гасхожих насінин.

Догляд за посівамивключає поєднання агротехнічних заходів боротьби з бур'янами (боронування, міжрядні обробітки, застосування гербіцидів).

Буряки цукрові мають важливе економічне значення, а також є потужним фактором біологізації сучасних агроценозів. Формуючи врожай коренеплодів на рівні 60-70 т/га, буряки залишають на полі таку ж кількість листостебельної маси, що еквівалентне 30-35 т/га гною. В умовах відсутності органічних добрив тваринного походження це має виключно важливе значення. Посівні площі цієї культури в Україні стабілізувались на рівні біля 250 тис.га і зосереджені, головним чином, у сировинних зонах цукрових заводів.

У весняному комплексі робіт вважаємо за доцільне звернути увагу на наступне. Цукрові буряки є культурою ранніх строків сівби. Відомо, що глибина заробляння насіння за наявності ґрунтової вологи не повинна перевищувати 3 см. Саме цей шар ґрунту швидко пересихає незалежно від запасів продуктивної вологи у більш глибоких горизонтах, що створює серйозну загрозу своєчасній та дружній появі сходів. Особливо ця небезпека зростає за сівби дражованим насінням.

 

ЗАХИСТ ПОСІВІВ РАННІХ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

ВІД БУР’ЯНІВ

В умовах жорстокої посухи осені 2021 року не всі види бур’янів проросли перед входженням в зиму, а тому з відновленням весняної вегетації слід очікувати дещо більшу їх кількість у фазу проростків-сходів, що дасть можливість підвищити ефективність передпосівного обробітку ґрунту для їх ліквідації.

Ядро видового складу сегетальної рослинності, яка заселяє посіви ярих зернових культур, складають переважно однорічні двосім’ядольні бур’яни – редька дика, триреберник не пахучий, лобода біла, щириці, гірчаки, підмаренник чіпкий, гречка березко подібна та злакові - просо куряче, мишії; багаторічні – осет рожевий та березка польова; кореневищні - пирій повзучий.

Строки застосування гербіцидів слід диференціювати залежно від видового складу агрофітоценозу. При забур’яненні посівів ярих зернових культур однорічними двосім’ядольними бур’янами можна застосовувати такі відносно дешеві гербіциди: дікопур МЦПА, в.р. (0,7–1,0л/га), агрітокс, в.р. (1,0–1,5 л/га), луварам, в.р.к. (1,2–2,0л/га). Обприскування посівів слід проводити у фазі кущення рослин до виходу в трубку.

За розповсюдження в посівах ярих зернових культур бур’янів, стійких до 2,4 Д, пшеницю і ячмінь обробляють гербіцидами хармоні 75, в.г. (15–20 г/га + 200 мл/га ПАР тренд 90), гроділ ультра, в.г. (0,1–0,15 кг/га), дікам плюс, в.к. (0,8 л/га), Серто Плюс, в.г. (0,15–0,20 л/га + ПАР Цитоветт Про – 0,2 л/га), старане 200, к.е. (0,75–1,0 л/га), діален супер 464 SL, в.р.к. (0,5–0,8 л/га), лінтур 70WG, в.г. (0,12–0,15 кг/га), Діанат, в.р.к. (0,15–0,3 л/га, гранстар 75, в.г. (20–25 г/га) та іншими рекомендованими препаратами. За розповсюдження таких злісних бур’янів як багаторічні коренепаросткові (осоти, різні види берізок) можна застосувати лонтрел 300, в.р. (0,16–0,66 л/га) або лонтрім, в.к. (1,5–2,0 л/га). Вибір і доза гербіциду залежить від фази розвитку культури і основних видів бур’янів, ґрунтової відміни, погодних умов, фінансових можливостей господарств тощо.

 

Захист посівів ярих зернових культур від хвороб і шкідників

Якісне протруювання насіння є основним, а для ряду хвороб – єдиним профілактичним заходом контролю за фітосанітарним станом посівів. Доведено, що втрати врожаю від хвороб внаслідок використання для сівби не протруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період. Ніякий інший захід хімічного захисту не забезпечує такої окупності та екологічної безпеки, як протруювання. За даними наукових досліджень, у разі сівби не протруєним насінням недобір урожаю зерна пшениці озимої становить 0,5–0,7, ячменю ярого 0,4–1,0 і кукурудзи – 0,6–1,2 т/га.

В останні роки зросла ураженість рослин сажковими хворобами, що викликано використанням для сівби насіння сортів іноземної селекції, які завезені в обхід екологічного сортовипробування, а також кореневими гнилями, через порушення науково-обґрунтованих сівозмін

Набули також поширення такі хвороби, як темно-бура та сітчаста плямистість (гельмінтоспоріоз), альтернаріоз, пліснявіння насіння, кам’яна сажка ячменю, летюча сажка кукурудзи та інші.

З метою обмеження шкодочинності хвороб насіння протруюють одним із рекомендованих препаратів, занесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на 2018 рік. Цим заходом досягається знезараження насіння від збудників зовнішньої інфекції (твердої, стеблової та карликової сажок, ріжків, пліснявіння) та внутрішньої (летючої сажки, фузаріозів), захист проростаючого насіння та проростків від ураження в ґрунті збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, септоріозу, підвищення польової схожості рослин. Крім того, протруйники з широким спектром дії забезпечують протягом певного часу захист сходів від таких небезпечних хвороб як борошниста роса, іржа, септоріоз та інших плямистостей.

При виборі протруйника необхідно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять лабораторії діагностики і прогнозів. Експертиза насіння дає точний діагноз і можливість правильного вибору протруйника, що дає можливість забезпечити економію до 30 – 40% дорогих препаратів.

Як показує практика, незараженого насіння немає. Всі протруйники, які є в «Переліку пестицидів…», мають високу ефективність проти зовнішньої сажкової інфекції (тверда сажка пшениці, кам’яна сажка ячменю, стеблова сажка жита, сажка проса, покрита і летюча сажки вівса). Але проти внутрішньої інфекції летючої сажки пшениці і ячменю, за даними науковців, такі препарати як фундазол, дерозал, колфуго супер мають недостатню ефективність. Якщо ж за даними фітоекспертизи насіння збудник летючої сажки відсутній, ці препарати можна з успіхом використовувати проти кореневих гнилей, пліснявіння, твердих сажок та ін. 

Для оброблення насіння пшениці ярої та ячменю проти летючих сажок краще використати Раксил Ультра, т.к.с. (0,2л/т); Іншур Перформ (0,4–0,6 л/т), віал тт, в.с.к. (0,3–0,4 л/т), кінто дуо, к.с. (2,0 – 2,5л/т), вінцит 250, к.с. (2,0 л/т). На вівсі 100% ефективність проти покритої та летючої сажки забезпечують протруйники дивіденд стар, раксил ультра.

Слід пам’ятати, що за тривалого використання одних і тих протруйників патогени набувають резистентності до них. Тому їх необхідно чергувати.

Слід врахувати, що деякі протруйники (раксил ультра, вінцит 050, сумі-8 фло) володіють ретардантними властивостями, тому ними треба обробляти лише високоякісне зерно і заробляти насіння на глибину не більше за 2 – 3 см. Потрібно дотримуватись рекомендованих норм витрати протруйників. За їхнього зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння внаслідок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом гинуть. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння.

Протруювати насіння можна як завчасно (за 2 – 3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. У разі вимушеної сівби після колосових попередників для захисту посівів від хлібного туруна, підгризаючих совок та інших ґрунтових шкідників за чисельності, що перевищує ЕПШ, передпосівне оброблення насіння слід провести гаучо, з.п (0,25–0,5 кг/т), рубіж, к.е. (2,0 л/т).

Для підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту) і біостимуляторами росту рослин (емістим с, в.р., 10 см3 в 10 л води на 1 т насіння, агростимулін, в.с.р., 5–10 мл/т, вермістим, р., 8–10 л/т і ін.).

 

Ні в якому разі не можна допускати заміну протруйника біостимуляторами, азотфіксаторами та іншими, які не мають зареєстрованої фунгіцидної дії. За певних умов альтернативою хімічному протруюванню можуть бути зареєстровані біологічні фунгіциди. Зокрема, якщо фітоекспертиза насіння не виявила наявності спор сажкових грибів і кількість зерен, уражених грибами із родів Bipolaris та Fusarium,  не перевищує 2–4%, а пліснявими грибами – менше 20%, для оброблення насіння можна використовувати біологічні препарати і біологічно активні речовини.

З біологічних фунгіцидів можна використовувати бактофіт, мікосан, гаупсин, планриз бт, триходермін бт, агат 25-К, фунгістоп, фітоцид і ін.

Передпосівна обробка насіння гороху проти основних збудників хвороб проводиться Вітаваксом 200 ФФ, в.с.к., 2,5 л/т, Максимом 025 FS, Максимом XL 035 FS.т.к.с., Вінцитом 050 CS, к.с, 2 л/т, з додаванням плівкоутворювачів. В день сівби проводять обробку  насіння Ризоторфіном, 0,8 кг/т з додаванням мікроелементів (бор, цинк, молібден).

Насіння сої за наявності насіннєвої інфекції протруюють препаратами Максим XL 035 FS,т.к.с, 1 л/т, Ламардором 400 FS, т.к.с., 0,2 л/т, Віал Траст в.с.к. 0,4-0,5 л/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння бактеріальними препаратами в поєднанні із мікродобривами згідно рекомендацій.

Результати осінніх обстежень виявили, що заселеність площ шкідниками залишається на рівні минулого року. В ряді районів регіону відмічались вогнища з чисельністю  фітофага 6 –10 екз./м2 Заселеність полів личинками травневих жуків, навпаки, дещо зросла і складала 35% з середньою чисельністю 0,9 екз./м2, що більше від рівня попереднього року.

За прогрівання ґрунту до 120С личинки чорнишів і коваликів, а також хрущів, активізують своє переміщення у верхні його шари. Не дивлячись на істотне зменшення чисельності, за умов достатнього зволоження дротяники повсюди завдаватимуть рослинам соняшнику, кукурудзи, буряків, овочевих культур помірної, в осередках – значної шкоди. Несправжні дротяники масово розвиватимуться і шкодитимуть за тривалої посухи.

Для боротьби з дротяниками, личинками травневого хруща ефективним є, особливо при вирощуванні просапних культур, внесення в ґрунт гранульованого регенту у нормі 6–10кг/га.

У фазі сходи – 3-й листок (І–ІІ етапи органогенезу) необхідно провести захист посівів від шкідників за їх чисельності, що перевищує ЕПШ: п’явиць – 10–30 жуків на м2, смугастих хлібних блішок – 30 – 50 екз. на м2,шведських мух 40–50 екз. на 100 помахів сачком. Проводять крайове або суцільне обприскування посівів одним з рекомендованих інсектицидів: бі-58 новий, к.е. (1,5 л/га); антіжук профіт, з.п. (0,045–0,05кг/га), децис ф – люкс, к.е. (0,2–0,25 л/га); карате зеон 050 ЕС, к.е. (0,15–0,20 л/га); святогор, к.е. (1,0–1,5 л/га); фастак, к.е. (0,1–0,15 л/га); ф’юрі, в.е. (0,07 л/га) та ін.

 

Особливості проведення весняно-польових робіт по догляду за багаторічними травами

 

Специфічні погодні умови протягом вегетації минулого року мали відповідний вплив на ріст і розвиток багаторічних трав. Більшість посівних площ багаторічних трав увійшли в зиму в доброму стані, накопичивши вуглеводи в кореневій шийці близько норми (для бобових рослин першого року життя 3,5-4,0% і другого-третього 6,2-6,9%), сприяє успішній перезимівлі.

Посіви багаторічних трав минулих років знаходиться в доброму стані, що підтверджують наші спостереження за станом посівів трав.

Умови вегетації минулого року сприяли розмноженню мишей, особливо на посівах конюшини лучної, повзучої, буркуну білого в меншій мірі на злакових травах. Тому ранньою весною необхідно провести ретельну інвентаризацію насінницьких, а також фуражних посівів з метою оцінки їх стану. При наявності 8-10 на 1 га колоній мишей проводять боротьбу з ними шляхом розкидання зернових приманок оброблених препаратами (бродісан, гліфтор 72%) згідно з чинними рекомендаціями.

Враховуючи реальний стан посівів багаторічних трав необхідно провести такі заходи:

1. На посівах другого і третього року використання проводять боронування або неглибоке дискування під кутом 10-12 0 , а на широкорядних посівах проводять 1-2 міжрядних рихлення, що сприяє зменшенню забур’яненості, поліпшенню аерації ґрунту та омолодженню травостоїв третього і наступних років життя.

2. Підживлення посівів бобових трав другого і третього років життя фосфорно-калійними добривами в дозі Р45-60, К45-60; злакових і злаково-бобових травосумішок в дозі N45-6045-6045-60;

3. Зрідженні травостої з густотою (конюшина до 60, люцерна 40, буркун – 60 і еспарцет – 80 рослин на 1 м2) відремонтувати пажитницею вестервольдською (12-15 кг/га), або гірчицею білою (4-8 кг/га), редькою олійною (15-16 кг/га), тифоном (8-10 кг/га), вико-вівсом (80+60 кг/га).

4. Доцільно травостої конюшини лучної в чистому посіві використовувати 1 рік; в суміші з із тимофіївкою лучною або кострицею лучною - 2 роки; люцерни відповідно 3-4 роки, еспарцету - 3 роки, буркуну білого - 1 рік.

Зріджену люцерну 1-го року користування підсівають багаторічними травами ( люцерною 10-12 кг/га або сумішшю люцерни із злаками (стоколос безостий, костриця лучна або тимофіївка лучна.).

На площах з нормальним травостоєм, особливо на культурних пасовищах та на ділянках поблизу тваринницьких ферм, для збільшення виходу високоякісного зеленого корму здійснити підживлення угідь мінеральними добривами: на ділянках з переважанням бобових з розрахунку Р20-3040-50, а – злаків й азотними N30-50. Це дозволить підвищити урожайність травостоїв. Залежно від умов, у 1,3-1,7 рази та істотно поліпшити їх видовий склад та поживність корму.

 

Організація забезпечення безпечних умов праці під час проведення

весняно-польових робіт

 

Керівникам, спеціалістам та відповідальним працівникам з охорони праці агропромислових формувань області перед початком комплексу весняно-польових робіт необхідно посилити організаційно-профілактичну  роботу по запобіганню виникнення випадків виробничому травматизму. Аналізуючи причини  і обставини виникнення травматизму та джерела травмування в попередніх роках, а також враховуючи рекомендації комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві дієвими заходами профілактики в першу чергу мають стати:

         - організація інструктування працівників, навчання з охорони праці та професійного відбору;

         - забезпечення безпеки виробничого обладнання та мобільних засобів;

         - забезпечення належного контролю та нагляду за охороною праці;

         - зміцнення трудової та виробничої дисципліни.

- забезпечити працюючих спецодягом, засобами індивідуального захисту (рукавиці, окуляри, респіратори тощо), засобами пожежогасіння та поповнити медичні аптечки для надання першої долікарської допомоги;

- організація відведення місць для відпочинку, споживання їжі та куріння;

- до роботи на транспортних засобах допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки і мають посвідчення на право управління такою сільськогосподарською технікою;

- ознайомлення під розписку всіх водіїв та механізаторів із безпечними маршрутами руху транспортних засобів;

- не допуск  до роботи  хворих, перевтомлених осіб, у нетверезому стані або тих, що не пройшли інструктаж з охорони праці та медогляд;

- для виконання технологічних процесів не допускати машини й обладнання, які мають технічні несправності;

- дозволяється замінювати, регулювати та очищати робочі органи машин тільки при непрацюючому двигуні, після того, як будуть опущені або встановлені на підставки робочі органи;

З метою запобігання травматизму на підприємстві необхідно відстежити місця потенційних небезпек та прогнозування можливих наслідків. У зв’язку з початком сезону весняно-польових робіт та з метою створення здорових і безпечних умов праці на виробництві, попередження випадків травматизму, аварій і пожеж необхідно провести наради з керівниками та спеціалістами з  охорони праці агроформувань і зосередити їх увагу на таких обов’язкових питаннях:

На виконання вимог Закону України «Про охорону праці» необхідно провести інструктажі зі всіма працівниками, які будуть задіяні під час весняних польових робіт та прийняти всі організаційні міри по створенню безпечних умов праці трактористам-машиністам і водіям транспортних засобів за рахунок:

      • Організації проведення перевірок технічного стану сільськогосподарської техніки перед початком роботи.
      • Проведення передрейсових медоглядів.
      • Організації режиму роботи та відпочинку.
      • Підвищення рівня трудової та виробничої дисципліни.

Основні причини нещасних випадків під час сільськогосподарських  робіт  є:

- послаблення контролю з боку безпосередніх керівників робіт, служб             охорони праці за дотриманням безпечних правил роботи;

- невиконання працівниками інструкцій з охорони праці;

- невикористання працівниками засобів індивідуального захисту;

- формальний підхід до проведення навчання та інструктажів з охорони праці;

Основними нормативно-правовими актами з охорони праці в сільському  господарстві є: Закон України "Про охорону праці" та Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 серпня 2018 року № 1240 "Про затвердження Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві".
 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь