«Охорона атмосферного повітря в населених пунктах»
Одним із завдань Держпродспоживслужби є здійснення державного
нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства та
контроль в межах компетенції за факторами середовища життєдіяльності
людини.
До комплексних екологічних законів, які містять норми щодо
охорони атмосферного повітря, належить Закон України «Про охорону
навколишнього природного середовища» від 16.10.1992 року №
2707-XII, прийнятим у новій редакції 29.06.2024. Закон визначає
загальні положення, а також регулює питання стандартизації і нормування
в галузі охорони атмосферного повітря, організаційно-правових заходів
щодо охорони атмосферного повітря, дотримання правових вимог при
проєктуванні, будівництві та реконструкції промислових об’єктів.
Норми щодо охорони атмосферного повітря містяться в інших
спеціалізованих законодавчих актах.
З метою запобігання негативному впливу антропогенної діяльності
на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, в
частині встановлення гігієнічних вимог до атмосферного повітря в
населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях та
відповідно до вимог Розділу 8 наказу МОЗ України № 173 від 19.06.1996
«Про затвердження Державних санітарних правил планування та
забудови населених пунктів» суб’єкти господарювання при здійсненні
промислової, виробничої діяльності та наданні послуг зобов’язані
дотримуватись:
розмірів санітарно-захисної зони від джерел шкідливості
підприємства до житлової забудови та утримання її території;
концентрації та рівнів шкідливих факторів на зовнішній межі
санітарно-захисної зони щодо не перевищення їх гігієнічних нормативів;
здійснення необхідних заходів щодо запобігання та усунення
причин забруднення атмосферного повітря в населеному пункті;
відсутності викидів в атмосферу шкідливих речовин, на які не
встановлені гігієнічні нормативи;
регулювання викидів шкідливих речовин в атмосферу з
урахуванням прогнозу несприятливих метеорологічних умов;
впровадження технологічного чи санітарно-технічного
обладнання, що забезпечує вловлювання, утилізацію, знешкодження
викидів і відходів або повне їх виключення;
застосування використання безвідходних і маловідходних
технологічних процесів;
наявності висновків державної санітарно-епідеміологічної
експертизи на документацію на розроблювані техніку, технології,
устаткування, інструменти тощо.
При цьому звертаємо особливу увагу, згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 18.05.2018 № 952 «Про
затвердження Змін до «Державних санітарних правил планування
та забудови населених пунктів», затверджених наказом МОЗ України
19 червня 1996 року № 173 (ДСП 173-96) розміри санітарно-захисних
зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих
об’єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи
зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної
служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної
експертизи відповідних матеріалів.
Отже, займаючись різними видами підприємницької діяльності, не
забувайте подбати про охорону атмосферного повітря та навколишнього
середовища!
