І ЗНОВУ ГРОМАДА СХИЛЯЄТЬСЯ В ЖАЛОБІ...
Сьогодні, віддаючи останні почесті поваги й пошани справжньому сину України, патріоту, село Агрономічне провело в останню дорогу старшого солдата - Вітовича Віктора Михайловича.
Віддати шану мужньому Захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі, бойові побратими, духовенство та мешканці громади.
Віктор Михайлович народився 26 січня 1976 року у м. Вінниця. З раннього віку виявляв наполегливість і бажання навчатися, свої шкільні роки провів в 10 школі м. Вінниці. Отримав професію автослюсаря, а згодом здобув економічну та юридичну освіти, що дозволило йому розширити свої можливості та бути корисним для суспільства.
Останніми роками перед повномасштабним вторгненням працював водієм на станції швидкої допомоги. Знали Віктора у Вінниці й як людину, яка стояла біля витоків та була однією із засновників Центру реабілітації «Гармонія».
У 2014 році він вступив до лав Національної Гвардії України, беручи участь у антитерористичній операції на сході України. У зоні АТО/ООС на його долю випали найважчі бої на Луганщині – в районі міста Попасна. А з початком повномасштабного російського вторгнення чоловік знову добровільно взяв до рук зброю. Разом із побратимами з «Червоної Калини» пройшов бойовими шляхами від Запоріжжя до Донеччини.
Обірвалося життя Героя 23 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Миролюбівка Покровського району Донецької області.
Мав багато планів, мрій і мав майбутнє, яке у нього відібрала війна. Без люблячого чоловіка залишилась дружина, без сина – мати, без батька – діти.
Ціною власного життя він заплатив за цілісність і незалежність України, за мирне майбутнє нових поколінь.
Серце роздирає гнів і біль, сльози душать , горе поглинає…Війна забирає найкращих… Найкращих синів та дочок нашої України… Жінки втрачають чоловіків, батьки - дітей, діти - батьків… Скільки добрих справ вони могли ще зробити! Але ця війна забрала їх від родин, від нас… Відтепер Віктору Михайловичу назавжди 48…
Вічна пам’ять Герою! Слава Герою! Слава Україні!
